Показ дописів із міткою Статті. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Статті. Показати всі дописи

2022-07-22

#5 Злість: інструкція. Сила напору.

Зверніть увагу:

Коли вам сумно, обличчя, руки ноги, все тіло наче обм'якає, опускається. Там нема енергії на зміну. Там інша функція - не змінювати ситуацію, а відпустити незворотньо втрачене.

Коли вам страшно, ви б'єтеся, тікаєте або завмираєте.

Коли ви відчуваєте відразу, вам хочеться відсторонитися, збільшити дистанцію, а не накинутися на людину чи ситуацію, щоб її змінити.

Натомість, саме злячись, ми відчуваємо, як тіло напружується, чинить опір, може навіть стискаються зуби і кулаки. Вектор руху нашого тіла - до ситуації, до людини. Ми голосніше і різкіше говоримо, більше жестикулюємо. Саме злість нас активізує і рухає назустріч ситуації, яка потребує вирішення. Наприклад, в місце, де порушуються наші кордони: територіальні, фізичні, ментальні чи інші. Читати повністю...

2017-02-19

Невроз відкладеного життя


Джерело: psy-practice.com 
Автор: Олена Мартинова 

Переді мною сидить молода дівчина. Вона гірко плаче про те, що в її житті все складається не так, як їй хотілося би. Бракує любові і тепла в стосунках з людьми, важкі стосунки з батьками, немає можливості реалізовувати власні здібності і таланти, немає НІЧОГО, що було б цікавим і значимим для неї! Я дивлюсь на неї уважно і тепло: 

- Чи правильно я розумію, що твоє життя, яке ти проживаєш, тобі не подобається? 

- Так! - вона шморгає носом.- Зовсім не подобається. - і знову схлипує. 

- А коли ти почнеш жити так, як ти хочеш? Так, як тобі подобається? - питаю я. 

Вона замислюється, очі її просихають: 

- Ось буде в мене... Читати далі...

2017-01-07

Сам собі жилетка або Жаліти себе: варто чи ні?


Автор: Oksana Ratushna

Чи бувало у Вас почуття щирого жалю до себе? В результаті дійсно серйозного лиха в житті, якоїсь несподіваної халепи або ж просто в кінці "нещасливого" дня?

Якщо так, то що Ви робили, коли у Вас це почуття виникало? Дозволяли собі пожаліти себе, навіть сплакнути? Чи, може, забороняли собі це, ганили себе за це "непопулярне" переживання? Мовляв, "а що толку?", "тільки слабаки жаліють себе" або "не плакати, а діяти треба!"

Пропоную подумати, а що ж таке "жаліти себе"? Яка функція цього механізму? Читати далі...

2016-11-13

Як бути собою і всім подобатися

Першоджерело: www.dateshidze.ru

Часто на групах і від клієнтів я чую запитання, які повторюються з разу в раз.

Люди запитують про те, як жити з тими, хто дратує, і не злитися (ха!).
Як залежати від батьків, але бути самостійними.
Як жити з алкоголіками, наркоманами, але не зіпсувати собі біографію.
Як відокремитися, залишаючись разом.
Як знаходити час для себе, коли все розписано.
Як перестати бути коханцями і тут же почати дружити.
І навіть як швидко відпочивати, працюючи на знос.
А ще до купи "як бути собою і всім подобатися". Читати далі...

2016-10-12

"Це моя територія!" або Про наші особистісні границі


Першоджерело: www.psyimage.com

Кожна людина має свою територію, яка обмежена рамками, де вона закінчується, - своїми границями. На своїй території людина навчилася орієнтуватися, більш-менш комфортно себе почувати, бути в безпеці.

Нашими фізичними границями є тіло і особистісний простір. В особистий простір входить наша кімната, одяг, гаманець, особисті документи, мобільний телефон, планшет, чашка, зубна щітка і т. д. Все те, на що ми можемо сказати «моє».

На психологічному рівні – це наші потреби, емоції, цінності, ідеали. Сюди відноситься також наш час, бажання, думки та прийняті рішення. Читати далі...

2016-09-03

Чути себе: як і для чого?


Автор: Oksana Ratushna

Моє ставлення до відчуття себе достатньо різко змінилося після мого першого досвіду групової гештальт-терапії в рамках психотерапевтичного навчального проекту.  Психотерапевт озвучила текст, який достатньо сильно в подальшому вплинув на моє життя. Вона сказала щось на зразок: «А зараз прислухайтеся до себе. Відчуйте, як ви хочете розміститися у цьому просторі. Може, ви хочете сісти зручніше, може, поміняти стілець, може, ви хочете пересунути свій стілець в інше місце… А зараз зробіть це. Вам комфортно? Якщо ні, прислухайтеся до себе ще раз.»

Для кращого розуміння важливості слів терапевта, скажу, що зазвичай ця групова психотерапія відбувалася у напрямку психоаналізу, де всі сиділи на стільцях у великому колі. І так, кожен розумів, що може вмоститися зручніше і робив це. Але лише після того, як нас попросили свідомо і дуже уважно прислухатися до своїх відчуттів і потреб, ми розмістилися дійсно зовсім по-іншому. 

Коли маленький хаос із переміщеннями закінчився і всі вмостилися так, як хотіли, почалася власне психотерапевтична розмова. Моє самопочуття значно покращилося лише від зміни положення тіла у просторі на маленькому стільці.

І саме тоді, на тій групі, я задумалася, що якщо така дрібниця виявилася достатньо важливою, то що буде, коли я почну більше прислухатися до себе, до свого тіла, до свого розуму, до свого серця?.. Читати далі...

2016-07-04

Ресурси особистості


Джерело: www.psychologytoday.ru
Автор: Марина Коміссарова, психолог

Ресурси особистості - це всі ті життєві опори, які знаходяться в розпорядженні людини, і дозволяють їй забезпечувати свої основні потреби:

1) виживання

2) фізичний комфорт

3) безпеку

4) залученість в соціум

5) повага з боку соціуму

6) самореалізацію в соціумі

Ресурси поділяються на соціальні та особисті, інакше кажучи - зовнішні і внутрішні.

Зовнішні ресурси - це матеріальні цінності, соціальні статуси (ролі) і соціальні зв'язки, які забезпечують підтримку соціуму, допомагають людині зовні.

Внутрішні ресурси - це психічний особистісний потенціал, характер і навички людини, які допомагають зсередини.

Однак, розподіл на зовнішні і внутрішні ресурси є досить умовним. І ті, і і інші ресурси тісно пов'язані і при втраті зовнішніх ресурсів поступово відбувається втрата ресурсів внутрішніх. Надійні зовнішні ресурси забезпечують збереження внутрішніх ресурсів, але тільки в тому випадку, якщо ці внутрішні ресурси вже є.

Іноді людина отримує зовнішні ресурси, ще не маючи внутрішніх, і це подібно лише на зовнішню декорацію, яка в будь-який момент може обсипатися. Читати далі...

2016-06-27

Жити, граючись


Автор: Oksana Ratushna

Нещодавно мені в руки потрапила невеличка книжечка Кузнєцової А. "195 розвиваючих ігор для малят від 1 до 3 років". Хочеться навести уривок:

"Що ти любиш робити більш за все?" На це питання більшість дітей відповість лише одним словом: "Гратися!" Діти граються вдома, у дитячому садку, на вулиці, в гостях. Будь-яке захоплююче заняття позначається для них одним словом - "гра". Через гру дитина пізнає оточуючу її дійсність, свій внутрішній світ. У немовлячому віці за допомогою гри розвиваються органи чуття немовляти, відбувається накопичення зорових, слухових, тактильних, смакових відчуттів. У цей період закладається основа пізнавальної діяльності і фізичної активності дитини. Крихітка зі захопленням досліджує предмети, її оточення, застосовуючи при цьому всі доступні їй способи: роздивитися, помацати, спробувати на смак. 

З віком гра стає більш осмисленою, предметною, але її мета - пізнання світу, залишається незмінною. У грі дитина відтворює модель оточуючого її середовища, обігрує різні ситуації, приміряючи на себе ту чи іншу роль."

Тобто, можна сказати, що гра - це інструмент для росту і розвитку через пізнання довколишнього світу і себе, із задоволенням. Навіть коли дитина вчиться ходити, вона ж встає, йде, падає, вдаряється, їй болить, але вона все-рівно пробує знову і знову. А чому? Тому що їй приємно, їй радісно від того, що вона може щось більше, ніж вчора. Задоволення наступає не тільки від розслаблення, від приємних відчуттів, а й від успішного подолання труднощів, від того, що дитина сьогодні може щось більше, ніж вчора. А це про розвиток, це про ріст і переростання своїх вчорашніх можливостей і границь, незважаючи на труднощі і неприємності, які можуть бути на шляху. 

Тож, прочитавши уривок про гру, мені згадалися достатньо поширені вислови вже про дорослих: "Він це зробив, граючись" або "Він живе, граючись" Читати більше...

2016-05-31

Як легше робити вибір?


Автор: Oksana Ratushna

Уявіть собі, що у будний день Ви прокинулися дещо пізніше, ніж мали б. І от, поспіхом збираючись, Ви подумали: "Залишитися голодним до обіду чи запізнитися на роботу на 15 хвилин?"

Які відчуття? Зупиніться, закрийте очі і ще раз подумайте: "Залишитися голодним до обіду чи запізнитися на роботу на 15 хвилин?" Прислухайтеся до своїх внутрішніх відчуттів та зафіксуйте їх. 

Є відчуття, що Ви в будь-якому у програші? Що у будь-якому випадку щось втрачаєте? Читати далі...

2016-05-13

Відкидаючи батька


Першоджерело - www.psychologytoday.ru
Автор: Луковникова М.В. (дитячий, медичний психолог)

"Тільки ви мамі не кажіть, що я тата теж люблю, дуже ..." (на прийомі)

На прийомі: (хлопчик 6 років, важкий невротичний розлад)

  - З ким ти живеш?
  - З мамою.
  - А тато?
  - А ми його вигнали.
  - Як це?
  - Ми з ним розлучилися, він нас принижує, він не мужик, зіпсував нам кращі роки...

За час роботи із дітьми, в своїй практиці, мені довелося зіткнутися з такими фактами:
  • Діти люблять своїх батьків однаково сильно, незалежно від  поведінки, яку вони демонструють.
  • Дитина сприймає маму і тата як ціле і як найважливішу частину самого себе.
  • Ставлення дитини до батька і батька до дитини завжди формує мати. Жінка виступає посередником між батьком і дитиною, саме вона транслює дитині: хто його батько, який він і як до нього слід ставитися. Читати далі...

2016-04-17

Я хочу… або Дві причини скласти bucket-list.


Першоджерело - www.psychologies.today
Автор: Дарія Лапонова

Нещодавно я натрапила на статтю про bucket-list, якщо коротко - це список справ, які хочеться зробити в цьому житті. Список бажань або мрій, не пов'язаний із просто придбанням речей, як список побажань, хоча і основним мотивом для вписування нового рядка в цей список, так само повинно служити слово "хочу". "Хочу 100 сфотографувати котячих носиків на вулицях міста і зробити виставку", "хочу політати на повітряній кулі" і все в такому ж дусі. Читати далі...

2015-12-06

Вдячність або Перший крок до щастя


Автор: Oksana Ratushna
  
Вдячність. Що це? Тривале або миттєве почуття стосовно когось, хто зробив нам добро? Так, але не тільки. Вдячність – це велике, глибоке, всепоглинаюче почуття, яке несе у собі неймовірну міць, енергію і ресурс... Читати далі...