Якщо опустилися руки (Мультфільм)

Російський переклад:

Мовою оригіналу (англійська):

Есе Елізабет Гілберт "Вчіться бути самотнім"

Все почалося з розмови в перукарні. Мене стригла ефектна, але сумна 28-річна жінка. Ви знаєте, як це буває: розбалакаєшся з незнайомцем, і ось вже переходиш на особисті і важливі теми.

Про що інші люди говорять з перукарем? Я - про любов і втрати.

Вона розповіла, що напередодні нашого сеансу вийшла з відносин тривалістю в чотири роки. Причиною була втома. Вона втомилася від того, що партнер не цінував її.

Вона сказала: "Мені терміново потрібно знайти кого-небудь покраще".

Я взяла її за руку (сама від себе не очікувала) і сказала дуже впевнено: "Пообіцяйте мені, що проведете хоча б півроку наодинці зі собою! Пообіцяйте не влазити в нові відносини без значної перерви".

Вона подивилася на мене з недовірою і сказала: "Але мені ж буде нудно жити. Сидіти півроку біля телевізора на самоті, як стара діва? Що може бути гірше!"

Я знаю багато гірших ситуацій. Наприклад, коли знаходиш собі партнера виключно з бажання не бути наодинці зі собою, і він знову - сюрприз - не цінує тебе. А ти залишаєшся з ним, тому що бути однією страшно. Читати далі...

Чути себе: як і для чого?

Автор: Oksana Ratushna

Моє ставлення до відчуття себе достатньо різко змінилося після мого першого досвіду групової гештальт-терапії в рамках психотерапевтичного навчального проекту.  Психотерапевт озвучила текст, який достатньо сильно в подальшому вплинув на моє життя. Вона сказала щось на зразок: «А зараз прислухайтеся до себе. Відчуйте, як ви хочете розміститися у цьому просторі. Може, ви хочете сісти зручніше, може, поміняти стілець, може, ви хочете пересунути свій стілець в інше місце… А зараз зробіть це. Вам комфортно? Якщо ні, прислухайтеся до себе ще раз.»

Для кращого розуміння важливості слів терапевта, скажу, що зазвичай ця групова психотерапія відбувалася у напрямку психоаналізу, де всі сиділи на стільцях у великому колі. І так, кожен розумів, що може вмоститися зручніше і робив це. Але лише після того, як нас попросили свідомо і дуже уважно прислухатися до своїх відчуттів і потреб, ми розмістилися дійсно зовсім по-іншому. 

Коли маленький хаос із переміщеннями закінчився і всі вмостилися так, як хотіли, почалася власне психотерапевтична розмова. Моє самопочуття значно покращилося лише від зміни положення тіла у просторі на маленькому стільці.

І саме тоді, на тій групі, я задумалася, що якщо така дрібниця виявилася достатньо важливою, то що буде, коли я почну більше прислухатися до себе, до свого тіла, до свого розуму, до свого серця?.. Читати далі...