Зверніть увагу:
Коли вам сумно, обличчя, руки ноги, все тіло наче обм'якає, опускається. Там нема енергії на зміну. Там інша функція - не змінювати ситуацію, а відпустити незворотньо втрачене.
Коли вам страшно, ви б'єтеся, тікаєте або завмираєте.
Коли ви відчуваєте відразу, вам хочеться відсторонитися, збільшити дистанцію, а не накинутися на людину чи ситуацію, щоб її змінити.
Натомість, саме злячись, ми відчуваємо, як тіло напружується, чинить опір, може навіть стискаються зуби і кулаки. Вектор руху нашого тіла - до ситуації, до людини. Ми голосніше і різкіше говоримо, більше жестикулюємо. Саме злість нас активізує і рухає назустріч ситуації, яка потребує вирішення. Наприклад, в місце, де порушуються наші кордони: територіальні, фізичні, ментальні чи інші. Читати повністю...
Немає коментарів:
Дописати коментар