Показ дописів із міткою Батьки. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою Батьки. Показати всі дописи

2020-05-25

Людмила Петрановська "Таємна опора". Уривок 1.


"Від перших хвилин життя дитини між нею і матір'ю починають стрімко зав'язуватися нитки майбутніх взаємин. Кожне годування, кожен погляд, кожен дотик, кожен вдих неповторного запаху - це тонка, але міцна нитка, що з'єднує їх назавжди, вживлюється в їхні душі. Ниток дедалі більшає, вони сплітаються, накладаються одна на одну, і ось уже мати й дитина з'єднані новою, не матеріальною, а психологічною пуповиною, через яку тепер йтимуть від матері до дитини захист і турбота, а від малюка до неї - довіра й безоглядна любов. Ось це і є прив'язаність - психологічна пуповина, глибокий емоційний зв'язок між матір'ю і дитиною.

Якось на дитячому майданчику спостерігала сцену: малюк десь двох з половиною рочків... Читати далі...

2016-05-13

Відкидаючи батька


Першоджерело - www.psychologytoday.ru
Автор: Луковникова М.В. (дитячий, медичний психолог)

"Тільки ви мамі не кажіть, що я тата теж люблю, дуже ..." (на прийомі)

На прийомі: (хлопчик 6 років, важкий невротичний розлад)

  - З ким ти живеш?
  - З мамою.
  - А тато?
  - А ми його вигнали.
  - Як це?
  - Ми з ним розлучилися, він нас принижує, він не мужик, зіпсував нам кращі роки...

За час роботи із дітьми, в своїй практиці, мені довелося зіткнутися з такими фактами:
  • Діти люблять своїх батьків однаково сильно, незалежно від  поведінки, яку вони демонструють.
  • Дитина сприймає маму і тата як ціле і як найважливішу частину самого себе.
  • Ставлення дитини до батька і батька до дитини завжди формує мати. Жінка виступає посередником між батьком і дитиною, саме вона транслює дитині: хто його батько, який він і як до нього слід ставитися. Читати далі...

2016-04-12

Про що забувають батьки



"Послухай синку, я розмовляю з тобою, коли ти вже спиш. Ти підсунув свою ручку під щоку, до твого чола, на якому видніються маленькі крапельки поту, прилипла пасмо твоїх світлого волосся. Я потайки проник в твою кімнату. Тільки що, кілька хвилин тому, коли я сидів у бібліотеці і читав свої папери, мене несподівано захлеснула хвиля каяття. Я тут біля тебе, і я усвідомлюю провину перед тобою. 

Синку, ось про що я міркую зараз... Читати далі...