Щирий комплімент як джерело ресурсу або Як приймати компліменти?


Автор: Oksana Ratushna

Звичайна історія, що надихнула на незвичні роздуми.

Не так давно випадково зустріла знайому, яку не бачила певний час. Її вигляд приємно здивував мене, адже він значно відрізнявся від звичного образу, який відклався в моїй пам'яті.

Саме сьогодні я верше побачила її у ділового стилю спідниці, у взутті на високих підборах, які робили лінію її ніг неповторно привабливою. Вона нанесла макіяж, що підкреслював димчастий відтінок її зелено-синіх очей. І найголовніше - вона сіяла. Сіяли її очі, і навіть її осанка. Мені аж подих перехопило.

Звісно ж, я зробила їй комплімент: "Ти шикарно виглядаєш!" Повірте, то була щира правда. Вона усміхнулася, трішки засоромилася і дуже швидко відповіла, наче відбила: "Дякую, ти теж!" Це при тому, що я в той момент була у домашньому одязі та зручних хатніх тапочках, решту образу домалюйте самі. У цей момент я могла виглядати гарно, мило, але вже точно не шикарно, тому було відчуття несправжньовті, невідповідності компліменту до реальності.

Для чого було оте "ти теж"? Сказала б вона просто: "Дякую", і все було б пучком. А так, я не змогла дати, а вона - отримати. А все лише тому, що наче дзеркальна поверхня, вона відбила промені позитивної енергії, які я їй послала. З якихось причин вона не змогла прийняти цей ресурс.

Я теж іноді таке роблю... 

Хочете віддати щось взамін - спершу прийміть, що дають, і дайте взамін щось своє, але не віддавайте те саме. 

Адже, коли ми відповідаємо на комплімент "Дякую, ти теж" або просто "ти теж" або ще щось у цьому ж дусі, це може нагадувати вигадану комічну ситуацію, яка могла би статися на Різдво чи Новий рік, коли в деяких культурах прийнято обмінюватися подарунками. 

Так от, уявіть собі, що ваша близька подруга дарує вам книгу, ви трішки ніяковієте, дякуєте, і, швиденько, навіть не розгорнувши до кінця подарунок і побачивши його тільки краєм ока, передаровуєте його їй зі словами: "Це тобі!" 

Хм, чи подарунок, який подруга підбирала вам, з любов'ю запаковувала у подарунковий папір для вас, приніс хоч комусь користь? Вам? Навряд, хіба відсотків на п'ять від того, що міг, адже ви лише заглянули, і тут же віддали. Ви не роздивлялися, не милувалися ним, не користувалися ним. Він не приніс вам жодної користі чи задоволення.

Чи приніс цей подарунок користь вашій подрузі? Та тим паче навряд, адже книга була підібрана у відповідності до ваших інтересів і смаків, а не її, вона була для вас. 

Ваша подруга очікувала прояву ваших емоцій, вашого інтересу, вашого здивування, вашого захоплення, вашої радості, можливо вашої вдячності. І все. Це вже достатня для неї винагорода за її подарунок.

Якщо ж вам хочеться дати їй взамін щось більше, ніж свої позитивні емоції і вдячність, подаруйте їй подарунок від себе, подаруйте їй подарунок, який буде адекватний ситуації, її вподобанням і смакам.

Розумієте, про що я? Приймаючи комплімент, не відзеркалюйте його, не відбивайте, а погрійтеся у цих променях щирої похвали, побудьте собі в тому, дозвольте собі наповнитися теплом, дозвольте своїй самооцінці вирости на пунктик-два. Поставтеся до себе із любов'ю і турботою. ДОЗВОЛЬТЕ СОБІ ПРИЙНЯТИ КОМПЛІМЕНТ.

Тож, якщо вам наступного разу скажуть: "Ти чудово виглядаєш - аж сіяєш зсередини!", замість звичного: "Дякую, ти теж!", усміхніться, покажіть те, що вам насправді приємно, що хтось зауважив результати ваших двох годин перед дзеркалом. Скажіть просто: "Дякую!" Можете ще раз усміхнутися, якщо дійсно хочеться, тихо чи бурхливо потішитися... А далі - зупиніться. Прикусіть язика і зупиніться. Поспостерігайте за своїми відчуттями. Правда ж приємно?

Якщо ж ви зрозумієте, що все-таки чуєтеся винним, що вам от дали, а ви не віддали нічого взамін або віддали недостатньо, додайте яскравості своєму прояву позитивних емоцій: "Дякую, це так приємно отримати такий комплімент" або іще трохи, підкресліть важливість і величину цього компліменту для вас: "Дякую, це так приємно отримати такий комплімент! Ти просто окрилив мене і я впевнена, що тепер моя зустріч із клієнтом пройде більш успішно!" Повірте, цією відповіддю ви вже дуже багато віддасте автору комплімента, адже він відчує, що зробив вагомий позитивний внесок, як мінімум в один ваш день.

Якщо ж вам і цього мало, дохваліть, догладьте автора компліменту до мурликання: "Дякую, це так приємно отримати такий комплімент! Ти просто окрилив мене і я впевнена, що тепер моя зустріч із клієнтом пройде більш успішно! Іноді навіть заздрю твоїй майстерності завжди робити такі вчасні і влучні компліменти"

Зверніть увагу, у такому формулюванні ви не відбили комлімент, як м'ячик ракеткою, а прийняли його, наповнилися і дали людині комплімент у відповідь. Але щирий і такий, що стосувався саме цієї людини.

Отож у зворотній реакції на комплімент є три важливі моменти:

- Не переборщіть. Вчіться відчувати, коли достатньо. Іноді достатньо простого, але щирого "Дякую".

- Якщо має місце зустрічний комплімент, він має відповідати реальності. Ну не скажете ж ви людині, яку зустріли вперше: "Іноді навіть заздрю твоїй майстерності завжди робити такі вчасні і влучні компліменти"

- Якщо має місце зустрічний комплімент, робіть його щиро, лише якщо ви дійсно так думаєте про цю людину. 

Є ще одна цікава і не найкраща реакція на комплімент - це знецінення, заперечення компліменту та переведення в негатив.

Уявіть собі, ви кажете комусь: "Ти чудово виглядаєш - аж сіяєш зсередини!", а у відповідь: "Та де там, почуваюся втомлено, ледве ноги волочу, ще й от - прищ прямо на носі вискочив..." Ну як відчуття? Ви з відкритим серцем несете людині порцію радості і позитиву, а вона бере, ту порцію і в смітник, мовляв, фігня то все і неправда. Вас наче у брехні і мало не в наклепі звинувачують. Аж вибачитися в таких випадках іноді хочеться, хоча наче і нема за що, і все ж так гарно починалося...

Або: "Ти сьогодні чудово виглядаєш, наче щойно з тижня моди у Парижі" А у відповідь: "Ага, тільки не щойно, а років п'ять тому! Взагалі не розумію, що на мене найшло вранці, що нап'ялила це шмаття зранку! Аж соромно по вулиці ходити!" Ну, то вже зовсім яскравий і гіперболізований випадок. В реальному житті можуть віднєкнутися коротким: "Таде! Звичайний одяг..." Ну, і як ви, як дарувальник компліменту, почуватиметеся після того, як ваші знання і уявлення про красу та тенденції моди будуть змішані з грязюкою? 

Згадайте, чи бувало що ви так відповідали? І людині неприємно, і вам жодної користі. І вже точно нескоро ви почуєте наступний комплімент від цієї людини.

А що, як змінити реакцію? 

Якщо одяг, який назвали мегамодним насправді вже давно не в тренді, можна просто коротко подякувати. Подякувати і змінити тему. Або подякувати і трішки просвітити співрозмовника у питаннях моди (чи будь-якого іншого питання), але акуратно і тактовно "Дякую. А знаєш, цієї весни модельєри повернулися до..." А разом з тим тихо порадіти, що комусь сподобалося ваш смак п'ятирічної давності)

Ну і наостанок: чому ж все-таки так важливо навчитися приймати компліменти?


Припускаю, що не один психолог відповість: "Тому що це підвищує вашу самооцінку, покращує ваш настрій і ваше психологічне самопочуття."

А я додам, що приймаючи щирий комплімент ви дозволяєте іншим людям проявити інтерес, симпатію, замилування, захоплення чи навіть любов до вас. Ви дозволяєте іншим людям подарувати вам, а собі - прийняти від них клаптик позитивної енергії. Ви дозволяєте собі відкритися до цього потоку позитивних щирих емоцій від інших людей. Це наче ви відкриваєте своє обличчя, все своє тіло до теплого і грайливого сонячного проміння, наче ви дозволяєте сонцю наповнити вас своїм теплом. У сонця від цього тепла менше не стане, а от ви зігрієтеся. 

Так дозвольте же своїй душі зігрітися в променях щирих компліментів так само, як ви дозволяєте своєму тілу погрітися на сонечку. 

Немає коментарів:

Опублікувати коментар